Івниця

 

Івниця




В селі Івниця можна погуляти чудовим старовинним парком та оглянути залишки садиби (XVIII - ХХ ст.). Ансамбль складається з парадних в'їзднх воріт, трьох башт огорожі та господарської будівлі. Палац, який був розташований на терасі біля р. Івенки, на жаль, не зберігся. Садиба в XIX ст. належала Шодуарам. Родина Шодуарів відома як власниця однієї з найзначніших колекцій старожитностей у Європі і власного музею в маєтку в Івниці. Книги і документи величезної бібліотеки Шодуарів зараз зберігаються в багатьох бібліотеках України та Росії. На початку ХХ ст. садибу в Івниці придбав Терещенко.
Барон Максиміліан де Шодуар (фр. Baron Maxіmіlіen de Chaudoіr, 12 вересня 1816, Івниця під Житомиром - 6 травня 1881, Амелі-ле-Бен). Відомий ентомолог. Жив у Житомирі. Був чудовим знавцем жуків, переважно родин жужелиць і скакунів. Прекрасна колекція після його смерті потрапила до Франції.

На місці колишнього палацу відомого мецената барона де Шодуара -в місті Житомирі випадково натрапили на великі підвальні приміщення. І в місті знову здійнявся ажіотаж навколо теми скарбів багатія, що ніби-то існували, але не знайдені і досі.
Окраса Житомира – парк культури і відпочинку. Започаткував його барон де Шодуар, відомий філантроп і доброчинець. І до нині тут ростуть рідкісні дерева, доправлені з різних країн. У Житомирі барона згадують як мецената, людину обізнану на мистецтві і не байдужу до освіти. Про його ж скарби ходять легенди. За переказами в колекції багатія були коштовності, картинна галерея і велика бібліотека. За однією із версій, барон де Шодуар заховав частину добра десь на території маєтку.
Старожили розповідають, що шукачі скарбів ще до сорокових років перекопували паркові алейки. І от інтерес до коштовностей барона знову відновився після знахідки працівників парку. Під час реконструкції грального майданчика під вантажівкою провалилася земля. На вигляд звичайна яма відкрила хід до підземного лабіринту.
Краєзнавці кажуть, що історія зі скарбами суцільна фантазія. Коштовності барона на початку минулого століття націоналізували більшовики: картини передали до музеїв, а раритетні книги у бібліотеки.
За заповітом праве крило свого розкішного маєтку барон мав намір віддати для «денних гулянь та ігор дітей», в іншій частині палацу мало розміститися ремісниче училище. Містика, але волю барона-мецената здійснив час. На території колишнього палацу у довоєнний період знаходилося щось на зразок школи домогосподарства. Тепер тут граються діти, яким може поталанити знайти містичні коштовності доброго барона.


Создан 24 ноя 2007



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником